Андре Ґард — завойовник саркський
9:44 am, 20 Черв. 2008
Учора я натрапив на статтю в Вікіпедії, яка містила, либонь, найбільшу можливу кількість драматизму в одному рядку. Це стаття про Андре Ґарда (André Gardes):
André Gardes was an unemployed French nuclear physicist who tried to take over the island of Sark in the English Channel with a semi-automatic weapon in 1990.
тобто
Андре Ґард був французьким безробітним ядерним фізиком, який намагався власними силами загарбати острів Сарк на каналі Ла-Манш із самозарядною зброєю в 1990 році.
Він є моїм героєм дня. Далі — маленький вступ, а потім те, що вдалося дізнатися про цю незвичайну постать.
Для тих, хто не знає: Сарк є маленьким островом на Ла-Манші, однією з Британських коронних земель. Тоді, в 1990-му році, він був останньою державою в Європі, де ще зберігся класичний феодальний устрій: саркську політичну систему було демократизовано щойно в 2008-му. Влада на острові належала сеньйорові, підпорядкованому лише великобританському монарху, який сплачував 1,79 фунтів до британської скарбниці за свій привілей. Від 1974 та до 2008 року на острові панував Джон Майкл Бемонт, котрий став його останнім сеньйором.
Одного дня в серпні 1990 року незатруднений ядерний фізик Андре Ґард з селища Рошвіль, департаменту Манш (північний захід Франції) з’явився на острові з вогнепальною зброєю. З її допомогою він спробував зчинити там заколот.
Зі слів самого сеньйора Бемонта, пан Ґард, «вельми чудернацький хлопчина», однієї ночі порозміщував по цілому острові знаки, що оповіщали про його намір розпочати захоплення цієї ділянки суходолу о півдні наступного дня. Ці оголошення були «дуже схожими на німецькі повідомлення часів війни». Більшості здалося, що це жарт, але він був цілковито серйозним.
Наступного дня, коли загарбник сидів на лавці чекаючи на 12 годину, щоб розпочати «французьку навалу» на Сарк, до нього підійшов поліціант-волонтер. Привернувши до себе увагу, оборонець права скочив на Андре тоді, коли той міняв магазин свого пістоля. Так було покладено край завойовницькій кар’єрі Андре Ґард. Про його подальшу долю нічого не відомо.
Цей короткий уривок із життя людини, що намагалася змінити історію в несамовито недоречний спосіб, як на мене, додає натхнення. Його можна порівняти з режисерською кар’єрою Еда Вуда (Ed Wood), який попри всі негаразди та, правду сказати, брак особливого таланту до цієї справи, створював свої фільми. Він показує, що навіть у теперішньому світі амбіція наполеонівського масштабу має своє місце та застосування. (Або ж він каже щось на кшталт «божевілля дає шанс потрапити до газет та блоґів», що менш втішно.)
Джерела:
- http://en.wikipedia.org/wiki/Andr%C3%A9_Gardes
- http://news.independent.co.uk/uk/this_britain/article1928079.ece
(При нагоді я запрошую всіх охочих створити статтю про Андре в українській Вікіпедії. Текст звідси ви можете використати за умови посилання на оригінал — цей допис у моєму блозі. Якщо ви це зробите або ж якщо ви маєте якісь виправлення, будь ласка, залишіть коментар тут.)
біографія, велика британія, абсурд, завоювання, гуморdbohdanЧитайте також:
- No related posts found.