Брехня та Байки


10:06 am, 26 Лип. 2008

Чи кожний обман однієї природи? Сучасна філософія, а саме Гаррі Франкфурт та його однодумці, пропонують цікаву відповідь на це питання. Пан Франкфурт написав монографію про своєрідний вид брехні.

У своїй статті, згодом виданій окремою книжкою, Гаррі Франкфурт пропонує розділити обман на два підвиди: власне-брехню (англ. lies) та байки (англ. bullshit). Байка, він стверджує, є формою обману, відмінною від брехні. Вона не бреше, бо їй непотрібно брехати.
Брехун, коли він бреше, думає, що знає правду, але його задача — її сховати, запровадити людей якомога далі від неї. Коли промовляє чесна людина, вона вірить, що каже правду, брехун, натомість, каже те, що й він саме знає як хибне. В такий спосіб брехня взалежнена від правди та навіть виявляє своєрідну повагу до неї. Брехунові, щоб створювати вірогідну брехню, потрібне почуття правди, виразніше за тих, хто не бреше.

Байкаря, натомість, не обходить правда, він стоїть поза межами правди й брехні, його мета — якомога більше вразити свою авдиторію. Він, на відміну від правдолюба й брехуна, на правду не позирає зовсім, крім такою мірою, щоб його не було викрито. Якщо раптом те, що він каже виявиться правдивим, це не правитиме для нього різниці. Відповідність реальності не становить для нього інтересу.

Байки мають на меті виявити знання контексту, яким їх автор хоче показати, наче б він досвідчив те, про що говорить. Він виявляє «обізнаність із формою, яка б мала свідчити про обізнаність зі змістом».

Отож, не звинувачуймо байкарів у брехні. Це буде неправильним, хоча б суто формально.

[1] Melchionne, Kevin. “Acquired Taste”. Contemporary Esthetics, Volume 5 (2007).
http://www.contempaesthetics.org/newvolume/pages/article.php?articleID=485

[2] Perry, William. “Examsmanship and the Liberal Arts”.
http://www.people.fas.harvard.edu/~lipoff/miscellaneous/exams.html

[3] Frankfut, Harry. “On Bullshit”.

байки, брехня, сьогодення, інформаціяdbohdan

Читайте також:

Коментувати